На календарі 1 травня 2022 року. Morrowind - найвидатніша гра всіх часів, відзначає своє двадцятиріччя. На честь цієї події, я вирішив повністю оновити свій старий огляд і детально описати те, наскільки ця гра важлива особисто для мене.


Заплющуючи очі, я тимчасово переношуся у 2003-й рік. Саме цього року я пішов до школи і саме тоді відбулася доленосна зустріч, яка назавжди змінила моє життя. У перший навчальний день я познайомився зі своїм однокласником, який згодом став мені другом на багато років. І зараз, я згадую його з теплотою, бо його вже немає з нами. Саме завдяки йому, я і познайомився з НЕЮ.


По закінченню першого в житті навчального тижня, Денис (так звали мого новоспеченого друга), запросив мене до себе додому, щоб показати небачену на ті часи дивину під назвою ІНТЕРНЕТ. Попутно я познайомився з його батьками і старшою сестрою. І саме в той самий момент... я побачив її - КОХАННЯ всього мого життя.


Ні. Це була не його сестра. Це була гра, клоченная на її комп'ютері. Переді мною постав темний ельф, який був точною копією данмера з обкладинки гри. Він був одягнений у сет скляних обладунків, за винятком шолома. У цей момент, гра через довгу бездіяльність, робила повільний круговий огляд головного героя. Завдяки цьому, я зміг уважно розгледіти оточення. Це був палац Вівека, в однойменному місті. Сам же лорд Вівек перебував трохи правіше позаду, ширяючи в повітрі. У цей момент, на тлі галасливих смолоскипів, грала композиція Shed Your Travails.

І це було кохання з першого погляду.


Уже й не згадаю, де і як мені вдалося роздобути диск з грою, але через деякий час він був у мене. І Morrowind на багато років стала фактично моєю єдиною грою. Причиною тому був мій тодішній комп'ютер. Хоч йому на той момент не було ще й двох років, але для ігор він майже не годився і грав я в усі інші легендарні ігри, добре знайомі поколінню Мілленіалів, виключно в ігрових клубах, як і майже всі мої друзі. Але за творінням студії Bethesda я проводив набагато більше часу. Саме в Morrowind я вперше в житті зіткнувся з таким поняттям як Налаштування графіки і зміг ідеально оптимізувати гру під свій PC.

Коли ти граєш в одну й ту саму гру кілька років, то за логікою, рано чи пізно вона тобі приїсться. Але з Морровіндом все було інакше. За ці роки я пройшов її незліченну кількість разів, дослідивши буквально (як я думав) кожен сантиметр островів Вварденфелл і Солстхейм. І щоразу я знаходив для себе щось нове. Чорт, навіть зараз я іноді натикаюся на щось раніше бачене. І це не може не вражати.


Та кількість годин, яка награна у мене в Steam, лише мала частина того часу, який я присвятив цій прекрасній грі. Вона просто ідеальна в усьому. Абсолютно в усьому. І сучасні зумерські наїзди з приводу бойової системи, викликають у мене лише посмішку й усвідомлення цілковитої тупості та невігластва сучасних гравців.

Я навіть не проти модів на графіку. Навпаки. Я повністю підтримую такі моди. Це як з красивою жінкою. Сама по собі вона може бути дуже красивою, але з правильно косметикою вона стане ще прекраснішою. Такою ж прекрасною, як музика, створена до цієї гри Джеремі Соулом. Хоч для мене саундтрек Морровінда не є найкращим у серії The Elder Scrolls, (тут першість тримає Oblivion), але я люблю його всім своїм серцем і душею. А заголовна тема гри під назвою Nerevar Rising, що стала легендарною, буде ще звучати в головах людей, які народилися в день написання цього огляду.

Ця гра безсмертна. Тому що в неї вкладено частинку душі. Душі кожної людини, яка брала участь у її розробці.

Вони обезсмертили себе, створивши Шедевр.

Для кожного є своя головна гра усього життя. Для мене - це The Elder Scrolls III: Morrowind.
І я буду пам'ятати, любити і грати в цю до кінця свого життя. Тому що хоч у світі і є багато чудових ігор, але прекрасніше за найпершу першу, вже нікого і ніколи не буде.

1 травня 2022 року.